Не вір мені

Не вір мені.

Мої слова – це подих,

Який щоранку ходить по воді,

Він губиться в століттях

І народах,

Стоїть стовпом

У Бога на суді.

Не вір мені.

Хіба такі бувають?

Звичайно ні,

Хіба що у книжках,

Таких не кличуть,

Бо таких не знають,

Даремно не тримають

У думках.

Мене кохати –

То себе труїти,

Зі мною світ

Розхитаним стає,

В небесній розчиняючись блакиті…

Не вір мені, а просто знай –

Я є.