Я днів старих творив запас...
Я днів старих творив запас,
Складав у пам’яті словами,
Цідило небо мокрий джаз
І називало це дощами.
Щось гомоніло неземне,
Але що саме – невідомо,
Збирались хмари у турне,
А їх не відпускала втома.
Приблуда-сон додолу гнув,
Гарячий чай холов поволі,
І спокій був, і жовтень був,
І тихий спогад мимоволі.
