Прийшла пора дощами гомоніти...

Прийшла пора дощами гомоніти,

Допоки хмари плестимуть вінок,

Стріляють кольорами в небо віти,

Хоча нема на вітах тих квіток.

Вже грім мовчить, цей басовитий витязь,

Якого чули мабуть що усі,

І час шукає де йому подітись,

І тане, приголомшений, в красі.