Прийшла пора дощами гомоніти...
Прийшла пора дощами гомоніти,
Допоки хмари плестимуть вінок,
Стріляють кольорами в небо віти,
Хоча нема на вітах тих квіток.
Вже грім мовчить, цей басовитий витязь,
Якого чули мабуть що усі,
І час шукає де йому подітись,
І тане, приголомшений, в красі.
