Хоча пора не вірити очам...

Хоча пора не вірити очам,

Хоча пора вернутися в реальність,

Я буду залишатись дитинчам,

І пробувати день на ідеальність.

Ходити містом, начебто воно

Про щось уперше може розповісти,

Чи ввечері дивитись у вікно

Та тішитись вогнями падолисту.

Тримати свіжість вітру на губі,

Що прилетів з країв ще не відкритих,

І, як учора, вірити тобі,

Та в силу слів, від щирості пролитих.