Я годуватиму тебе словами рідними,

що наче хліб із маминої печі.

Я огортатиму тебе словами світлими –

від них яснітиме тобі у чорний вечір.

Словами теплими світанки малюватиму,

вишневе сонце над тобою шепотітиму.

І ніжним словом за тобою сумуватиму.

А від мовчання я знесилю і хворітиму…