Як сумно схилилися квіти
Як сумно схилилися квіти,
Побиті осіннім дощем.
Ніхто не збагнув їх закрити
Від лиха стареньким плащем.
Ніхто не відчув до них жалю,
Неначе вони неживі.
Краплинки з гірського кришталю
Застигли в пелюстках, в траві.
Тож як вони схожі на сльози,
Бо квітам теж дуже болить.
Залишені скривджені рози
Не зможуть байдужість простить.
