В подих туману утік виднокіл...
В подих туману
Утік виднокіл,
Колір у неба –
Землистий,
Дивиться осінь на мене
В приціл,
Скручений з жовтого
Листя.
Влучить у серце моє,
Або ні
(хтось розумів ту натуру?)
Може, блукати буде
Уві сні,
Рим розливати
Мікстуру.
Може, в мені заховалась
Вина,
Солодко й тихо
Дрімає?
Дивиться осінь на мене,
Вона
Мабуть, таємне щось
Знає.
