Ранкові зорі росяні

Ранкові зорі росяні

Всміхались, наче діти.

І запитав я в осені:

Куди журбу подіти?

Обійми наші сковані.

Несуть швидкі санчата.

Хотів кохання повені -

Не знав лиш, як почати.

Отзывы

Красиво!

Искренне признателен !! С теплом !!

Прекрасное стихотворение!

Спасибо большое , Алексей ! С уважением !

Льется лирика в Душу усталую, Наполняя покоем блаженным...