Метель

В краю за тридевять земель
С метлой наперевес
Гуляла целый день Метель
И подметала лес.
 
Метель мела, мела Метель
И намела немало,
Увлёкшись, о большую ель
Метлу Метель сломала.
 
Под ель на снежную постель
Легла Метель устало,
В краю за тридевять земель
Всё очень тихо стало.