Розповідь про кохання

Що можу тобі про кохання сказати?
Це світло що в серці мов сонце палає
У жилах вогнем золотим не згасає
В душі щоб до болю спокою не мати
 
Це наче патока солодка мука
Бажання бачити, торкатися, любити
В обіймах засинати, цілувати і молити
У Господа щоб не було розлуки
 
Воно приходить, щоб навіки залишитись
Себе карбує ніжним шепотом у спомин
Знов воскресає у п’янкій, солодкій втомі
Коли вуста не можуть розлучитись
 
               Його ніколи забагато не буває,
               Якщо в обіймах тихо вічність зупинилась
               У доторку слова всі закінчились
               А почуття усе наповнює й триває
 
Його візьми промінчиком в долоні
Зігрій, своїм теплом благослови
І чистим подихом у мені віднови
Дай потонути в ніжності полоні.