Сховався вечір у колисці...

Сховався вечір у колисці,

У небі місяць – жовтий біб,

Старий гармаш гармату чистить

(єдиний свій убивчий хліб).

Тихенько ковзає ганчірка,

Гризе судома міць руки,

Можливо, завтра нову дірку

В собі відкриють вороги.

Пробачать хай і в потойбіччя

Скоріше прокладають путь,

Бо зайд сюди ніхто не кличе,

Чого вони тоді ідуть?

Хіба їм так погано вдома,

Що лізуть наче сарана?

Чи сучим дітям невідомо

Чим може скінчитись війна?

Невже у них така спокуса,

Що голос розуму мовчить?

Сопе гармаш, кусає вуса

І бронза чищена блищить.