То тихий дощ...

Блищить асфальт –
Уламок чорний ночі,
Насичене повітря
Сивиною,
То тихий дощ,
Він тихо жити хоче,
Долонею втішаючись
Земною.
Мовчать створіння на гілках
Крилаті,
На вікнах –
Білі дотики холодні,
То тихий дощ
Наївно хоче знати,
Чи ти на нього дивишся
Сьогодні.
За хмарами безсиле сонце
Тліє,
Летять слова,
Туманом оповиті,
Це тихий дощ,
Який не розуміє,
Навіщо він навчився
Говорити.
Отзывы
Элис13.09.2017
Зворушливий дощ...)
Жиго Александр14.09.2017
Мабуть...
Кваша Виталий14.09.2017
Чудовий вірш!!!!!!
Жиго Александр14.09.2017
Дякую!

