Ну от і осінь...

Ну от і осінь. Порожньо мені.

Минуле загубилося у датах.

Неначе я живу на чужині,

Затиснутий в невидимих лещатах.

Жовтіє світ, загорнутий в туман,

Думки тікають дикими стадами,

І десь в душі ще теплий океан

Не хоче покриватися льодами.

Але і він втече від метушні,

Допоки ще зима не йде сурова.

Ну от і осінь. Порожньо мені.

Ані мелодій тихих, ані слова.