Летіло літо в небуття ключем...

Летіло літо в небуття ключем,

Несло мовчання в шурхоті крилатім,

Земля вкривалась листяним плащем,

І росянім втішалася каратам.

Блакитний колір потихеньку блід,

Тримала хмара небо на долоньці,

Сидів на підвіконні сірий кіт

Та дуже смачно мружився на сонці.

Отзывы

Гарний вірш. ) Смакує залишки тепла від сонця. Попереду зима побаченням в віконці. )

Ага