Трусила осінь ліхтарями...
Трусила осінь ліхтарями,
І осідав на листях жар,
Я щедру ніч хапав губами
Та забував про календар.
Чумак вимощував дорогу
(кометна тішилась рідня),
Хвилини терлися об ногу,
Мов заблукале кошеня.
Якась невидима покора
Мого торкалася чола,
Я був таким, яким і вчора,
А осінь – древньою була.