Серед цих величних гір
Серед цих величних гір,
Рік, озер та моря трав.
Ти мені лиш раз повір,
Якщо навіть не кохав.
Степом шириться луна,
Долина щасливий сміх.
Скільки раз була сумна?
Але згадувать це гріх.
Закричу, хай долетить
Крізь віки у твоє серце:
"Ти - моя шалена мить,
Наче те ритмічне скерцо!"
Сотні, тисячі доріг,
Що ведуть мене до тебе.
Наче ти - мій оберіг,
Бережеш мене для себе.
Серед цих величних гір,
Рік, озер та моря трав,
Долям всім наперекір,
Ти для мене небом став.
©Христина Кошурба
