Мовчи… (українською, з перекладом на російську)
На стихи Жиго Александра «Так хочеться торкнутись трохи дива...»
Мовчи! Я розумію. Слів не треба,
Усе що мав сказати – чую серцем.
Дивись - зірниці спалах на півнеба,
Туман вкриває лісове озерце.
Як тихо скрізь… Вечірній подих серпня,
В нім - м'яти прохолода, запах сіна...
Мовчи! Благаю, бо мені нестерпно
Признати, що прийшла пора осіння,
Що сірий дощ розмиє фарби літа,
Що зустріч наша відійде в минуле...
Зв’яжу я в памяті, як ті снопи із жита
Щасливі наші дні, що промайнули.
27. 08. 2017
...и свободный перевод. Простите, что не ювелирная работа, но смысл тот же.
Уходит август…
Молчи, всё понимаю... Слов не требуй.
Всё, что хотел сказать - я сердцем слышу.
Горит, смотри, зарница на полнеба!
В тумане озеро волну колышет.
И дышит август тишиной вечерней,
Прохладной мятой, ароматом сена.
Молчи, прошу! Мне больно неимоверно,
Что он уходит тихо и смиренно.
Что серый дождь размоет краски лета,
Что в прошлом - наши встречи, сантименты…
Запомню все счастливые сюжеты,
Что промелькнули, словно в киноленте.
27. 08. 2017г
