Не треба ...

Не треба запізнілих покаянь,

І сповіді не треба.

Все пізнано і випито від інь до янь,

Тумани розчинились в небі.

 

Від сонця спека і жара,

Від нього ж холод і морози...

Злетіла з дерева кора,

Ропа на спомині про сльози.

 

Невічність світу - істина стара,

Нема назад вертання...

Душевних спогадів пора,

Не пояснити хвилювання.

 

Але ще мушу я вдихнути,

Хоч манить вічності пітьма...

Забути все, забути

І вірити що було не дарма.