Втрата...

Втрата...
Ну,що ж так боляче ти бьешь,
Навiщо ти гвалтуешь душу?
Смiятись я скрiзь сльози мушу.
Але твiй спокuй не порушу,
Бо сумно й боляче,повiр,
Втрачати вiру у кохання...
Навiщо,те твоэ признання
Було потрiбно в час прощання?
Рожевi окуляри вщент знищеннi тобою,
Та встрягли в сердцi острою тугою...