Не о любви (перевод с укр.)
Холодный листопад. Свежи седые пряди дыма.
Сурьма заката над волнами разлилась.
И город проклятый, как в день паденья Рима,
Под аметистами небес утратил власть.
А край Родной, он где-то там, далече,
Где стройные соборы спят в снегах,
Златые купола при лунном свете
Горят как триединства божий знак.
Услышав детский гомон, воскресаешь.
Быть может, ненадолго, как всегда…
А поиск избранных народов, как ты знаешь,
Не принесёт желанного плода!
Всё суета сует, и плод бессонниц
Ночь с одиночеством сплетает и хранит.
И нерастраченная нежность в звуке звонниц
Не о любви, о смерти говорит…
Кость Москалец
холодний падолист вологі пасма диму
сурма над водами проклятими і міст
далеко в небі сяє аметист
розкішного утраченого риму
далеко рідний край стрункі його собори
і сніг далеко - чистий золотий
і триєдине втілення мети
і вічні голоси дітей знадвору
ти знов поквапився воскреснути - і от
заранні пошуки добірного народу
не принесли сподіваного плоду
побільшивши число земних марнот
що ж виплекай безсоння і святкуй
сяку-таку нікомуненалежність
і збережи невитрачену ніжність
очікуючи смерть свою гірку
