Ти -моє незасіяне поле
Ти -моє незасіяне поле,
Де довкілля туманом цвіте.
Неприкаяне серденько коле,
Щем хитає бадилля руде.
Ти-моя неприборкана юність,
Що втоптала подвір"я шкільне
Торопленим дощем обернулась
І знайшла в надвечір"ї мене
Ти-моя нерозплескана хвиля,
Що змива перехрестя води-
То латаття втіка полохливе,
Залишаючи віжки-сліди.
Ти-моя необірвана вишня
У холодній , як осінь,іржі,
Берегиня життя-кладовища
В попелищі моєї душі .
Отзывы
игорь дьяченко07.08.2017
Ти моя неоглянута вежа,
Недосяжна за хмарами синь
Ти моя бiлоснiжна лелека,
Моя бIль, моя радiсть, мIй дiм...
Ivash Wital07.08.2017
Отакої- нА тобі!
"берегиня життя-кладовища
В попелищі моєї душі"
Як на мене, то це вже -занадто!
Киян Александр07.08.2017
Спасибо огромное за отзыв , но разрешите не согласится с Вами , там только идёт усиления и для окончания очень и очень сильно . Просто не хвастаясь скажу , что я этот стих читал по центральном телевидению на всю Украину !. Согласен , что на вкус и цвет ...Ещё раз огромное спасибо ! С наилучшими пожеланиями ! Удачи Вам !
Подставной Владимир Николаевич09.08.2017
Дуже гарно!
Киян Александр09.08.2017
спасиби!!!
Skylark11.08.2017
Очень красиво и нежно!!! Спасибо!!! С теплом!!!
Киян Александр11.08.2017
Дякую Щиро Вам !!
