В парку
Я йшов по парку в пору ясно-синю,
Вгорі перекликалися круки,
Якесь дівчатко лузало насіння,
Збираючи в торбинку лушпайки.
Щось грав оркестр на далекій сцені,
В каньйоні рахувала час ріка,
Ганяли пси, веселі й безіменні,
Не знаючи обмежень ланцюга.
І я не знав тривоги і розлуки,
Мене забули гордощі та злість,
І капало морозиво на брюки,
Немов мені не сорок – тільки шість.
