Святий зрадник
Прокинусь якось серед ночі
і серце охопить печаль.
Мені б дивитись в твої очі...
Але, ти з іншою, нажаль.
Тепер не я цілую тебе вранці,
Не я кажу "мій рідний, золотий"
Ти передай своїй коханці,
Що ти накращий. І святий.
Коли сонце, коли морози,
і в дощі, і в жахливі грози...
Обіцяй і в осінні зливи,
що ти завжди будеш щасливий.
Із думок, прошу, забирайся!
Візьми. Це твоя валіза
Якщо пішов - не повертайся.
Моє серце не із заліза.
і серце охопить печаль.
Мені б дивитись в твої очі...
Але, ти з іншою, нажаль.
Тепер не я цілую тебе вранці,
Не я кажу "мій рідний, золотий"
Ти передай своїй коханці,
Що ти накращий. І святий.
Коли сонце, коли морози,
і в дощі, і в жахливі грози...
Обіцяй і в осінні зливи,
що ти завжди будеш щасливий.
Із думок, прошу, забирайся!
Візьми. Це твоя валіза
Якщо пішов - не повертайся.
Моє серце не із заліза.