Сміятись гріх з того, що скоїв...
Сміятись гріх з того, що скоїв
І сльози лити теж не можу,
Порушив заповіді божі,
Не вартий я твоїх покоїв...
Не вартий твого поцілунку,
Хоча так смачні ці вуста,
Бо ще бентежать мою думку,
Душа на жаль моя пуста.
Але хотів би бути поряд,
Як там колись у давнину,
Поцілувати сивину,
Сказати знову, що ти Доля...
Не відкрутити час назад
Не повернути ті хвилини:
Коли вінчав нас зорепад,
Я цілувув твої перлини...
П.В.М. 20.07.2017г.
