Вогник

Безмежний світе! Безпричинний,

Глибинний спокій є в тобі.

За ним лиш душі у вогні…

Кохання пряне ненадовго засліпить зір мені.

Безмежний світ лиш безпричинно

Всіває тугу по землі.

А ми живем як і раніше

На кручах радісних століть.

Лиш в непорушній дикій тиші

Шалено вогник мерехтить.

То є кохання та надії,

То змучені життєві мрії,

Та вороття назад нема.

За полум’ям, що нас так гріє, -

Безмежний світ, сліпа імла.