Вогник
Безмежний світе! Безпричинний,
Глибинний спокій є в тобі.
За ним лиш душі у вогні…
Кохання пряне ненадовго засліпить зір мені.
Безмежний світ лиш безпричинно
Всіває тугу по землі.
А ми живем як і раніше
На кручах радісних століть.
Лиш в непорушній дикій тиші
Шалено вогник мерехтить.
То є кохання та надії,
То змучені життєві мрії,
Та вороття назад нема.
За полум’ям, що нас так гріє, -
Безмежний світ, сліпа імла.
