Приховані ґрати

Холодно. Босо і солоно.
Шукай замасковані ґрати.
Не бійся прозріння раптового:
їх не зламати.

Руки стирай об гранітні стіни,
вичавлюй кров із роздертих пальців.
Відчуваєш? Під стопами закладені міни.
Тому кричи із люттю неандертальця.

Їдкі шипи - в них отрута зміїна -
вростають у шкіру голками неситими.
Під тиском стелі падаєш на коліна.
І заздриш тим, що були убитими.

Лячно. Відлюдно. Із тишею
зливайся в одну субстанцію.
Гризи замки божевільною мишею.
Варті на провокацію.

Точи ножі у пошуках вбивства,
вистежуй тих, що заперечили твою волю.
І десь на грані звірячості та мисливства
адреналін стане заміною алкоголю.

Порожньо. Гостро і болісно.
Захлинайся поривами люті:
бої, пережиті доблесно,
будуть забуті.

Озиратись не маєш звички на іще не дотлілі мости,
тому просто вклади своє тіло в могильну плиту спочивати.
Бо коли твій незмінний лихий вартовий - це ти,
приготуйся шукати у власній кімнаті приховані ґрати.