Відповідь

Нікі Неві

 

Таке моє вітання, з коханням - "як в останнє",

я вже не почуваюсь в самоті.

Не вистачає сили - писати "про могили",

коли лунають поруч обнадійливі пісні.

 

Не стану, мабуть, зовсім співати темну осінь,

он соловейко тьохка у гаю.

У небі подарунки - хтось пише візерунки,

читаю їх як молодість свою.

 

В повітрі тане лихо - тобі подяка, Ніко,

В цю ніч я вже напевно не засну.

Я зиму поважаю, з укліном проводжаю,

і з радістю чекаю на нову весну-красу.

 

Такі весни події: летять до неба мрії,

з ознаками пегасів або муз.

Із кольором суниці, мов чарівні цариці,

створили мрії з музами союз.

 

Несе пісенний вітер в прозорому повітрі

одних до слави, інших до буття.

А нам не буде тихо, така вже доля, Ніко,

таке воно від роду - найпісенніше життя!