Відповідь
Нікі Неві
Таке моє вітання, з коханням - "як в останнє",
я вже не почуваюсь в самоті.
Не вистачає сили - писати "про могили",
коли лунають поруч обнадійливі пісні.
Не стану, мабуть, зовсім співати темну осінь,
он соловейко тьохка у гаю.
У небі подарунки - хтось пише візерунки,
читаю їх як молодість свою.
В повітрі тане лихо - тобі подяка, Ніко,
В цю ніч я вже напевно не засну.
Я зиму поважаю, з укліном проводжаю,
і з радістю чекаю на нову весну-красу.
Такі весни події: летять до неба мрії,
з ознаками пегасів або муз.
Із кольором суниці, мов чарівні цариці,
створили мрії з музами союз.
Несе пісенний вітер в прозорому повітрі
одних до слави, інших до буття.
А нам не буде тихо, така вже доля, Ніко,
таке воно від роду - найпісенніше життя!
