Мій попіл

" Всього шість діб...
І нову жінку
Створив ти з попелу."
Ніка Неві
 
Одвічний вітер в темнім полі віє,
Збираю попіл свій - та вітер, все дарма!
О жінко! - мати, дівчинонько, хибна мріэ,
Всі дні ти поряд, а вночі - лише туман...
 
Туман осінній до палкого літа лине,
Подоба жінки в темнім полі постає,
І розпрямляються мої літа похилі,
Не попіл, жінко, - серце ти моє.
 
Най б`ється серце! Най вночі снага буяє!
Мара... або остання на всі дні -
На серці променем - най зійде і засяє,
Все ліпше, ніж вмирати в самоті.