Мій попіл

" Всього шість діб...

І нову жінку

Створив ти з попелу."

Ніка Неві

 

Одвічний вітер в темнім полі віє,

Збираю попіл свій - та вітер, все дарма!

О жінко! - мати, дівчинонько, хибна мріэ,

Всі дні ти поряд, а вночі - лише туман...

 

Туман осінній до палкого літа лине,

Подоба жінки в темнім полі постає,

І розпрямляються мої літа похилі,

Не попіл, жінко, - серце ти моє.

 

Най б`ється серце! Най вночі снага буяє!

Мара... або остання на всі дні -

На серці променем - най зійде і засяє,

Все ліпше, ніж вмирати в самоті.