Де ти була?

Де ти була, коли крізь сірий ранок

знущання першого проміння увійшло,

і очі світло різало, як скло,

вбиваючи казковість забаганок?..

 

Де ти була, коли моя самотність

благала ні цілунків, боже – ні, -

вдивлятися в твої уста німі

і відчувати поруч тіла млосність?..

 

Мов сиві очі, на світанку зорі

плекають мрію з вітром десь у полі…

Розчинена замріяність нічна.

 

Яскравий день вбиває забаганки,

і зовсім інші з`являться коханки…

Де ти булла? Та й взагалі – була?..

 

© Copyright: Олесь Григ, 2016

--------

 

Перевод с украинского: Вадим Друзь:

---

 

Где ты была, когда во мглу рассвета

вошла издёвка первого луча,

и, с мастерством садиста-палача,

вонзилась в сказку лезвием стилета?..

 

Где ты была, когда душа хотела

просить не поцелуев, боже – нет, –

глядеть на немость губ и цепенеть

от близости пленительного тела?..

 

Седые звёзды гаснут поневоле,

иллюзии уходят с ветром в поле,

и растворяют сказочность мечты.

 

День выветрит желания шальные,

а с ним придут любовницы иные…

Где ты была? Вернее – есть ли ты?..