Де ти була?
Де ти була, коли крізь сірий ранок
знущання першого проміння увійшло,
і очі світло різало, як скло,
вбиваючи казковість забаганок?..
Де ти була, коли моя самотність
благала ні цілунків, боже – ні, -
вдивлятися в твої уста німі
і відчувати поруч тіла млосність?..
Мов сиві очі, на світанку зорі
плекають мрію з вітром десь у полі…
Розчинена замріяність нічна.
Яскравий день вбиває забаганки,
і зовсім інші з`являться коханки…
Де ти булла? Та й взагалі – була?..
© Copyright: Олесь Григ, 2016
--------
Перевод с украинского: Вадим Друзь:
---
Где ты была, когда во мглу рассвета
вошла издёвка первого луча,
и, с мастерством садиста-палача,
вонзилась в сказку лезвием стилета?..
Где ты была, когда душа хотела
просить не поцелуев, боже – нет, –
глядеть на немость губ и цепенеть
от близости пленительного тела?..
Седые звёзды гаснут поневоле,
иллюзии уходят с ветром в поле,
и растворяют сказочность мечты.
День выветрит желания шальные,
а с ним придут любовницы иные…
Где ты была? Вернее – есть ли ты?..
