Йди
Бачу, хочеш вже піти –
то йди,
не утримуй намагань
душі.
Все одно, між нами тільки
дим
неотриманих бажань
й вірші.
Цей ляльковий дім – завжди
мара,
привид щастя, котрого
нема.
То така в нас обопільна
гра -
ніби літо, втім давно
зима.
Як захочеться прийти –
терпи,
поховай свій сум на дні
душі.
Зоставайся в самоті чи
з тим,
кому байдужі твої
вірші.
