Я слова роздаю

Чи програма така,
Чи допущена хиба
В алгоритмах судьби
Недовченим підмайстром,
Я слова роздаю,
А ви просите хліба
І розваг поки світиться
Сонячна айстра.
Вам не треба ідей,
Вам не треба хореїв,
І палітри у снах,
Й веселковості днів,
Вам ланцюг – кращий друг,
Ви – раби колізеїв,
А рабам не дано
Чути янгольський спів.
Отзывы
Элис04.06.2017
Заліпили раби вуха воском навіки,
І послушно прикрили повязками очі...
Бо не хочуть свободи душею каліки,
Бо до хліба голодне нутро лиш охоче...
І навіщо слова їм, твої, та ідеї,
Не розбудиш того, хто проснутись не хоче,
Бо вони, як жуки, як оті скарабеї -
Бачать скрізь лише гній і плодяться по ночах.
Роздавай не рабам своє слово, поете,
В алгоритмах судьби ми підправим ті збої,
Хай летять понад світом крилаті куплети,
Наче вісники долі нової, благої.
Ну, а тим, хто попросить у тебе хлібину -
Ти подай, милосердя – то віри основа.
Памятаєш, в пустелі ділили рибину…
І повірили в чудо, і слухали Слово.
Жиго Александр04.06.2017
Дякую
Элис04.06.2017
прошу) продовжити, чи досить?
Жиго Александр04.06.2017
Можна
Элис04.06.2017
ну, жди тоді...

