Полуничний край

Теплий вечір дихає весною.

Гомін міста тут поволі стих.

Світлий місяць розмовля зі мною,

Мружить око з-понад сірих стріх.

 

Трави травня зеленню лоскочуть .

Червень - жменю ягід подає.

І шепочуть полуничні ночі,

Що за скарб чарівний в мене є.

 

Це тому вночі я чую ніжний

Стиглих ягід дивний аромат.

Ве'сни лине подих і маніжить.

Місяць - ніби золота дукат.

 

Тільки ніч розвісить снів завісу -

Оживає зелені розмай:

Там, далеко, за морями лісу,

Квітне десь мій полуничний край.

 

Графіка автора