Полуничний край

Теплий вечір дихає весною.

Гомін міста тут поволі стих.

Світлий місяць розмовля зі мною,

Мружить око з-понад сірих стріх.

Трави травня зеленню лоскочуть .

Червень - жменю ягід подає.

І шепочуть полуничні ночі,

Що за скарб чарівний в мене є.

Це тому вночі я чую ніжний

Стиглих ягід дивний аромат.

Ве'сни лине подих і маніжить.

Місяць - ніби золота дукат.

Тільки ніч розвісить снів завісу -

Оживає зелені розмай:

Там, далеко, за морями лісу,

Квітне десь мій полуничний край.

Графіка автора

Отзывы

Элис27.05.2017

Прекрасний вірш, з ніжним ароматом лісових ягід! Дякую за прекрасну нагоду побувати в такому чудесному краю!))

І я дякую Вам!)) Приємно!))

и я!)

Пасип))

...омріяний полуничний край... Дуже сподобалось. Натхнення та наснаги Вам.

Дякую!))