Письмо солдата с фронта

Ми з тобою не повернемося вже додому, брате,

Ти пробач за це, моя кохана мати,

Пробач мене за свої гіркі сльози,

Яким зарадити я, на жаль, не можу.

Пробач мене, моя кохана мати,

Ти чекай листа,

А я вже вкотре продовжую писати,

Що я живий, здоровий,

І навіть маю дві руки і дві ноги.

Моя кохана мати-це жах, це біль,

Але я продовжую тобі писати.

Сьогодні нас обстрілювали з танків,

Я вижив. Я живий. Я продовжую тобі писати.

Моя кохана мати, вже час закінчувати листа,

І пам"ятай: я тут, на фронті,

Заради твого мирного життя.

Цілую.

Міцно обіймаю.

Твій син Андрій.