Осінь золотого Закарпаття

Гори у тумані пахнуть небесами,

буцімто незнані, але завжди з нами.

Там, у твоїх замках - давні таємниці.

В росяних світанках - явори й ялиці.

 

Поки ще пала життя багаття

звідусіль до тебе повернуся,

Осінь золотого Закарпаття,

та з гірського джерела нап"юся.

 

Пригадаю знову зорі мерехтливі,

з гір стрімкі потоки, ліс в осінній зливі.

Сонячного світла рає віноградний!

Без краси твоєї я геть безпорадний...

 

Поки ще пала життя багаття

звідусіль до тебе повернуся,

Осінь золотого Закарпаття,

та з гірського джерела нап"юся.

21.05.2017