Як винаходив Господь сотні мов

Як винаходив Господь сотні мов

І заплітав у світ тремтячі звуки,

То не було бездушної науки,

А панували віра та любов.

Змінилися захекані часи,

Які колись натхнення в собі мали,

Тепер усе на атоми розклали

Й дивуються відсутності краси.