Я живу на віа Долороза

Чи то небо здійснює погрози,

Чи то так жартує просто мир,

Я живу на віа Долороза,

Вікнами на вічно сонний двір.

Або сонце ясне світло сіє,

Або дощова тече журба,

Та щодня на вулиці месії,

І з месій знущається юрба,

Ті ідуть і падають безсилі,

Ніби натякаючи мені:

То в подвір’ї тихо, як в могилі,

А життя – на іншій стороні.

Там усе: і розпач є, і сльози,

І відлуння сподівань та мрій…

Я живу на віа Долороза,

Та боюся вийти, хоч убий.