Човен

На скелі настигли нас стелі.

Наш човен застряг у пустелі.

Де ж вихід? А вихід у мрії,

Де хмари нас приймуть на хвилі.

 

В минуле відправить нас небо,

Де був ти і де ти нЕбув,

На роки, або на милі,

З метою, але без цілі.

 

Не час, не простір нас не зупинить,

Бо тіло живе лише мить.

Залишилось двері лиш відчинить,

Але сонце манить й сліпить.