Зірки що світят нам (укр.)

Зірки у нас над головою,

Шепочуть місяцю про нас...

Й гордо заявляють, що світять саме нам.

Коли немає змоги на нас їм лити світло,

Ми світимо їм, славою своєю, козаковою.

Вони застали час, як нас від рабства спас Тарас.

Зірки ці й час радянського кріпацтва стали.

Вони світили ще й військовим вечорам.

І ці зірки, зустрінуть з нами вільне літо...

Зірки освічують козацьку славу, що зі сталі,

Вони чекають часу, щоб знову вказати свободи ціну...

 

-Я Україна! Я знов війну обійму,

Я знов зруйную кріпацтва стіну...

-Не треба, моя любо країно!

Я кохаю тебе, моя Україно!