Конюшина
Конюшина
Ми сховалися від дощу,-
У духмяне, серпневе сіно...
Ти казав: "Люба, не пущу!"
І ловив мене за коліна...
Обіймав, цілував, та грів,
Пригортав мене, всю до себе...
Я торкалася ніжно брів,-
І дивилася в синє небо...
Ніжні рученьки і слова,-
Пахне дощиком конюшина...
Тихо пташечка десь співа,
Догорає вже біла днина...
06 12 2016 р
Вікторія Р
