Перше квітня
Перше квітня – не перше жовтня,
Коли тихий лист обліта,
Коли даль журавлями повна,
І прозора, і золота.
Перше квітня – не перше жовтня,
Коли пахне журбою лист,
Коли сонце у воду бовтне,
Загубивши і сенс, і зміст.
Промайнула зима-завія,
Знову сонце теплом цвіте,
І згадати весна не вміє –
Чи давно забула про те,
Що було колись – осінь тиха,
Жовтий жовтень, змучений день,
Що зима розливалася сміхом
Диких віхол над світом людей?
Стали старші ми на півроку…
Жовтий жовтню, твоя печаль,
Твої тихі, скрадливі кроки
Оживають в наших ночах.
Та сьогодні вже перше квітня,
Хай там що – біда не біда,
А верба зеленіє столітня,
Вічна, мудра, земна й молода.
30.03.2017
