Перше квітня

Перше квітня – не перше жовтня,

Коли тихий лист обліта,

Коли даль журавлями повна,

І прозора, і золота.

 

Перше квітня – не перше жовтня,

Коли пахне журбою лист,

Коли сонце у воду бовтне,

Загубивши і сенс, і зміст.

 

Промайнула зима-завія,

Знову сонце теплом цвіте,

І згадати весна не вміє –

Чи давно забула про те,

 

Що було колись – осінь тиха,

Жовтий жовтень, змучений день,

Що зима розливалася сміхом

Диких віхол над світом людей?

 

Стали старші ми на півроку…

Жовтий жовтню, твоя печаль,

Твої тихі, скрадливі кроки

Оживають в наших ночах.

 

Та сьогодні вже перше квітня,

Хай там що – біда не біда,

А верба зеленіє столітня,

Вічна, мудра, земна й молода.

 

30.03.2017