Коли ти - дитина
Світла -
Вистачає,
Та часу -
Вдосталь.
Начебто,
Все – звичайне:
Дитинство,
Простір.
Сумно не від того,
Що дитинство минає,
А сумно, коли, часом,
В ньому дива немає.
А це все те,
Що ти
Незвично розумієш.
Це все те,
що ти
не знаючи умієш.
Це все те,
Що в тебе
Точно має бути,
Коли ти – дитина,
І коли ти – розкутий.
А, може, диво –
Це те,
Чого ти не розумієш,
А може те,
Чого ти
Не знаєш і не вмієш,
Але це те,
Що в тебе
Точно має бути,
Коли ти – дитина,
І коли ти – розкутий.
Друзів
не лякає
небачене
лихо.
Такого
З нами буває –
То - суму,
То - сміху!
Сумно не від того,
Що дитинство минає,
А сумно, коли, часом,
В ньому дива немає.
А це все те,
Що ти
Незвично розумієш.
Це все те,
Про що ти
Безустанку мрієш.
І це все те,
Що в тебе
Точно має бути,
Коли ти – дитина,
І коли ти – розкутий.
А може диво
Це те,
Чого ти не уявляєш.
А може те,
Про що ти
Спитати забуваєш,
Але це те,
Що в тебе
Точно має бути,
Коли ти – дитина,
І коли ти – розкутий.
січень 2017
