Ефемерна річ

Важко жити, чи легко - хто знає,

а щастя - точно річ ефемерна.

Тебе ж океан життя підіймає

й виносе на берег свій безперервно.

 

Хтось у палацах своїх велелюдних -

майже безсмертний та майже літає,

навіює тим мільйонам присутніх,

що все є живе і життя не минає.

 

Розбивши ущент привселюдно всі вади,

життя незвичне, смішне, окличне

власної не убезпечить принади

і втрапить на стільце електричне.

 

Та й ти - нетямуща незграба й нездара,

розливша столітнє вино на кахлі.

Бо ти ж - не один на мільйон і не пара,

жуєш свої власні лимонні вафлі.

 

22.01.2017