Недописаний майстром роман
Недописаний майстром роман.
На вікні вже зів’яли квіти.
Але тільки любов – це обман,
А ти правди й досі боїшся.
Не хвилюйся, коханий, не треба.
За вікном вже війна – то сльоза.
Ти навіки залишишся миром,
Я – навік Маргарита твоя.
Як банально і навіть прозоро
Почуттями кидатись не слід.
Не вбачаючи правду сувору,
Бережемо наш той оберіг.
Правда в тому, що осінь минає,
Закидає останні листи,
А ти й досі нічого не знаєш,
А ти й досі чекаєш весни.
Не хвилюйся, бо правда єдина –
Море сліз й почуттів – це омана.
Ти навіки залишишся Майстром
Тільки тим, кого в книгах немає.
