* * *
І небо падало в траву,
А ти дивилась і не бачила
І птахи тихо сіли у листву,
А ти і досі не повірила і плакала
А ти хотіла, щоб здавалося як сон
Як наче це були боги з Олімпу
І ти не вірила, що сонце сяде у пітьму
І доси сльозми шлях свій міряла
