Стихотворение «Вечірнє», поэт Жиго Александр

Вечірнє

Жиго Александр

Вечірнє

Я входжу в ліс. Ніч просить слова.

Мовчати їй уже несила.

Шумить склепіння смерекове

І місяць гострить свої вила.

Вода калюж тверда мов криця –

Мороз уже за кільканадцять,

І чути: ходять таємниці,

Але наблизитись бояться.