Вечірнє

Я входжу в ліс. Ніч просить слова.
Мовчати їй уже несила.
Шумить склепіння смерекове
І місяць гострить свої вила.
Вода калюж тверда мов криця –
Мороз уже за кільканадцять,
І чути: ходять таємниці,
Але наблизитись бояться.
Отзывы
Элис24.02.2017
Казково!)))
Жиго Александр24.02.2017
Мерсі
Ольга Степаненко24.02.2017
Чудово! Кожен раз залюбки читаю Ваші вірші на рідній мові! Натхнення Вам і творчих взлетів!
Жиго Александр24.02.2017
Дякую

