можливо...
Гадаєте , я думаю про вас? Можливо й так,
та зовсім недоречно
Щось говорити....Буде ще не раз
Вас турбувати проминулий час,
Чи місце сумнівам? В думках Ви, безперечно...
Без Вас була я Осінь і Зима,
Між тим , що було й буде - грані стерто,
Але як знати Вам про це, як вже нема
Ні поруч, а ні десь...За часу летом
Розвіяна присутність між двома...
Крізь мокрі вікна кличе, скиглить ніч,
Бо їй так лячно із дощем у парі...
Та річ не втому, ба, не в тому річ,
Як залишившись з Вами віч-на-віч
Боюсь згоріти полум’ям стожару.
А дощ собі на втіху шелестить...
Лункими кроками в моїй оселі пройшлися тіні.
З страху зблідли стелі,
Й на них розкинувшись, мов на м якій постелі
Чужий неспокій безпробудно спить.
