Я на твоїх устах
Я на твоїх вустах переродився,
В міцних обіймах щастя зупинивши,
А світ в солодкій миті оновився,
Коли у поцілунку зникла тиша.
Коли в очах зявилося бажання І вирвалися доторки з в'язниці, Я зрозумів усю журбу кохання І потонув у відьомських зіницях.
Себе залишив в кожнім поцілунку, Віддав усе і випив все до болі, А серце тріпотіло в грудях лунко, Від почуттів втікаючи на волю...
--------------------------------------------------- Прости за необдуману миттєвість Пробач за некерований порив Коли надумане - насправді несуттєве А у душі - не те, що говорив
Спасибі за розділені тривоги Вклоняюсь за бажання і слова За те, що у душі почула стогін І не пішла, коли була права
Прийми цілунок ніжністю багатий Втони в обіймах раз і назавжди Бо вмієш і прощати і кохати І віриш тут, і вчора і завжди
_____________________________
Ти приходила маревом солодким І воскресала медом на вустах, Моя душа волала, аж допоки, З тобою не злетіла, наче птах.
Ти була задоволенням небесним, Я пив нектар із ніжних твоїх губ Я жив в екстазі, навіть не тілеснім, Зробивши миті нескінченний зруб
Твої обійми в шкіру вкарбувались І доторками ніжиться вона, Бажання і емоції змішались, Кричить безмовним криком тишина… ___________________________
Мить поцілунку тане на устах Разом з сльозою, та вона... уявна І шкіра шовком, в доторках ...думках Твої долоні - ще теплом в руках Переплітають дійсне та захмарне
Бажання з пристрастю сплелися у душі Вирує в серці почуттів .. провина І знову сльози раптом ...як в дитини Бо не прожити ще ось ці хвилини Без тебе кожна мить - безмежна днина
З тобою чари, магія і сміх Твоїх очей бездонність ...і страждання Так, що кричиш: "не можу, ...і не буду" Не винесу оцю німу осуду Що завжди поруч із моїм коханням
Коли в очах зявилося бажання І вирвалися доторки з в'язниці, Я зрозумів усю журбу кохання І потонув у відьомських зіницях.
Себе залишив в кожнім поцілунку, Віддав усе і випив все до болі, А серце тріпотіло в грудях лунко, Від почуттів втікаючи на волю...
--------------------------------------------------- Прости за необдуману миттєвість Пробач за некерований порив Коли надумане - насправді несуттєве А у душі - не те, що говорив
Спасибі за розділені тривоги Вклоняюсь за бажання і слова За те, що у душі почула стогін І не пішла, коли була права
Прийми цілунок ніжністю багатий Втони в обіймах раз і назавжди Бо вмієш і прощати і кохати І віриш тут, і вчора і завжди
_____________________________
Ти приходила маревом солодким І воскресала медом на вустах, Моя душа волала, аж допоки, З тобою не злетіла, наче птах.
Ти була задоволенням небесним, Я пив нектар із ніжних твоїх губ Я жив в екстазі, навіть не тілеснім, Зробивши миті нескінченний зруб
Твої обійми в шкіру вкарбувались І доторками ніжиться вона, Бажання і емоції змішались, Кричить безмовним криком тишина… ___________________________
Мить поцілунку тане на устах Разом з сльозою, та вона... уявна І шкіра шовком, в доторках ...думках Твої долоні - ще теплом в руках Переплітають дійсне та захмарне
Бажання з пристрастю сплелися у душі Вирує в серці почуттів .. провина І знову сльози раптом ...як в дитини Бо не прожити ще ось ці хвилини Без тебе кожна мить - безмежна днина
З тобою чари, магія і сміх Твоїх очей бездонність ...і страждання Так, що кричиш: "не можу, ...і не буду" Не винесу оцю німу осуду Що завжди поруч із моїм коханням
