Сповідь
Що можу тобі про кохання сказати?
Це світло, що в серці мов сонце палає,
У жилах вогнем золотим не згасає,
В душі щоб до болю спокою не мати.
Це наче патока солодка мука - Бажання бачити, торкатися, любити, В обіймах засинати, цілувати і молити У Господа щоб не було розлуки.
Воно приходить, щоб навіки залишитись, Себе карбує ніжним шепотом у спомин, Знов воскресає у п’янкій, солодкій втомі, Коли вуста не можуть розлучитись.
Його ніколи забагато не буває, Якщо в обіймах тихо вічність зупинилась, У доторку слова всі закінчились, А почуття усе наповнює й триває.
Його візьми промінчиком в долоні, Зігрій, своїм теплом благослови І чистим подихом у мені віднови, Дай потонути в ніжному полоні.
Це наче патока солодка мука - Бажання бачити, торкатися, любити, В обіймах засинати, цілувати і молити У Господа щоб не було розлуки.
Воно приходить, щоб навіки залишитись, Себе карбує ніжним шепотом у спомин, Знов воскресає у п’янкій, солодкій втомі, Коли вуста не можуть розлучитись.
Його ніколи забагато не буває, Якщо в обіймах тихо вічність зупинилась, У доторку слова всі закінчились, А почуття усе наповнює й триває.
Його візьми промінчиком в долоні, Зігрій, своїм теплом благослови І чистим подихом у мені віднови, Дай потонути в ніжному полоні.
