Стояв дуб у полі

▁ ▂ ▃ ▅ ▆ █ Стояв дуб у полі█ ▆ ▅ ▃ ▃ ▂ ▁

 

Столітній дуб стояв у полі.

Та з останніх сил дивився,

Як на Вкраїні милій ворог причаївся.

Не хоче він лишати своєї волі.

У тій степі, у тому домі

Немає йому іншої долі.

Пам'ятає він як з ним малий бавився,

Як батька його вбили невідомі.

Й пам'ятає ворожий прапор на пагорбі.

Самотній і старий на Україні

Столітній дуб стояв у полі.

І мріє він усе життя про одну калину.

Що там в далі на чужині

Росте така ж самотня як і він...

Немов себе частину

Він віддав за батьківщину.

А в нього на гіллі на спині

Той прапор жовто-блакитний майорить!

Як встала країна з колін

То що йому з того? Роки не вернеш...

Як хмарами небо затьмарить

О тій калині він все ще марить...