Комусь життя, мов пекло...

Комусь життя, мов пекло... Хтось – жирує!

Десь, - кине кусень хліба... Дай Бог, з сіллю...

Ще, потім, у щоденнику свавілля

Цинічно ту історію змалює.

Стражденний і знедолений наш люд...

Брехнею – ситий! Правдою – голодний,

Що солі з’їв давно – не один пуд!

Де ж, та Рука, що вирве нас з безодні?..